Людина почала рахувати на пальцях, тому що вони завжди при ній. Потім перейшла до рахівниць, а наразі активно використовує калькулятори. Калькулятори необхідні для вирішення різноманітних практичних задач, але ніяк не сприяють розвитку мислення.
В рахівницях же закладений величезний потенціал для навчання математиці через розвиток мислення.
Рахувати десятками людині підказала її анатомія — десять пальців.
Замість десяти пальців візьмемо десять кісточок і закріпимо їх на нитці. О, вже можемо додавати та віднімати в межах десяти!
Наступний крок: позначити десять кісточок однією кісточкою на другій нитці. Тут та ж сама кісточка — це вже десять. Це головна ідея позиційної системи числення: “вага” кісточки залежить від її позиції — нитки, на якій вона розташована. Так само “вага” цифри в числі залежить від місця, де вона розташована. Тепер ми можемо рахувати в межах сотні.
Щоб дістатись до тисяч, потрібно додати третю нитку, де кісточка позначає сотню.
Четверта нитка — і ми можемо рахувати до десяти тисяч. Це дуже здорово!
Для чого створювати рахівниці власноруч та ще й довго ними користуватися? Тут ми вполюємо одним пострілом одразу купу зайців:
1. Коли робимо власну рахівницю, долаємо справжній опір матеріалу: далеко не все виходить з першого разу, потрібно напружитись.
2. Прокачаємо дрібну моторику.
3. Отримаємо естетичну насолоду — власну рахівницю можна розмалювати як завгодно.
4. Отримаємо потужний інструмент для лічби.
5. В процесі лічби відчуємо десяткову систему числення буквально пальцями, адже цифри отримали матеріальне втілення у вигляді кісточок. Рахівниця стала місточком від предметів до знаків на папері.
6. В подальшому перехід до додавання та віднімання у стовпчик відбувається просто, бо десятки вже переносили та позичали, коли рахували на рахівниці.
На уроках в школі мрійників діти рахують з рахівницями до другого-третього класу. Перестають користуватися ними, коли стає легко рахувати усно або у стовпчик на папері.
З чого зробити рахівницю?
Я перепробувала різні способи створити рахівницю.
В якості кісточок бували у нас макарони-колеса та намистини. Найбільш красиві та зручні виходили рахівниці з дерев’яних намистини діаметром близько 1 см. Можна фарбовані. Можна нефарбовані, тоді з’являється додаткова творча опція: розфарбувати намистини фломастером.
В якості основи найкраще підходять пласкі коробки висотою десь сантиметрів 4-5, а форматом з половинку аркуша А4. Коробки можна купити у поштових перевізників.
А в якості ниток — товста силіконова нитка, що розтягується. Продається в магазинах для рукоділля поряд з ниткою, що не розтягується. Бажано не переплутати, бо намистини легко ковзають по натягнутій нитці.