Математик, який перетворився на мурашку

Книга з математики "Математик, який перетворився на мурашку"

Чи видають в Україні книги з математики для дітей? Так, видають, хоча і не часто. Одна з них — книжка японського письменника Масао Моріта “Математик, який перетворився на мурашку” від видавництва “Лакібукс”. Ми, мрійники, її прочитали і маємо враження від перших вух.

Навіщо вивчати неіснуючі речі?

Математики вивчають речі, яких насправді не існує. Наприклад, справжнє три ви ніде не побачите. І справжня пряма ніколи в житті вам не зустрінеться, навіть на уроках математики.
Попри це, завдяки таким неіснуючим речам та математикам, які присвячують їм свій час, з’являються цілком існуючі речі: літаки, комп’ютери, супутниковий зв’язок, інтернет тощо.

Людська математика відштовхується від тіла людини. Ми рахуємо яблука тому, що маємо очі, щоб їх бачити та руки, щоб тримати кілька штук. А яка математика у того, хто має геть інше тіло? Автор спостерігав за мурахами, зосередившись на чомусь зі світу математики, і… сам став мурахою. І потрапив в інший світ: той, що на відстані двох міліметрів від поверхні землі.
Чи здатні мурахи осягнути математику? Чи розуміють вони лічбу? А що їм дає знання математики? Читайте Масао Моріта “Математик, що перетворився на мурашку”

Чому цю книгу варто читати?

По-перше, книжка читається легко і дає можливість поглянути на математику з незвичного ракурсу. З того, з якого на математику в середньостатистичній школі ніколи навіть не дивляться. І в цьому головна цінність цієї книги, як на мене.

По-друге, в книзі є життєві приклади для розуміння складних речей. Вона будить уяву і стимулює до серйозних питань та міркувань. Читання книжки разом з дитиною здатне спровокувати дуже цінні розмови.

По-третє, малюнки. Вони дуже неоднорідні за стилем. Новий розворот — новий стиль. Роздивлятися дуже цікаво. Також можна зіграти в гру — як саме цей малюнок відноситься до тексту сторінки?

Я читала цю книжку і з другим, і з четвертим, і з шостим класами. Другокласники сприйняли цю історію, як цікавезну, місцями смішну, казку. Четверокласники слухали уважно, задавали купу питань, із задоволенням обговорювали смішні епізоди. Шестикласники – чемно сприйняли ідею про те, що у інших істот може бути інша математика. І назвали цю книжку трохи дитячою. Ну так, бо вони вже дуже дорослі).