До першого класу дитина може вступити зараз і в 6, і в 7 років, і коли саме вирушати у світ знань, вирішують батьки. Та потрібно добре поміркувати і прийняти рішення на користь дитини.
Досвідчена психологиня Світлана Ройз зауважує: “Між 6 – 7 роками «вміщається» 5 років емоційного розвитку дитини”. Її слова дуже влучні. Адже саме ця різниця в один рік визначає: наскільки легкою буде шкільна адаптація вашої дитини, як вона почуватиме себе серед однокласників, і як складеться шкільне життя загалом.
На що ж слід звернути увагу всім батькам дошкільнят, що йдуть до першого класу, для прийняття виваженого рішення?
Отже, є
5 основних видів готовності дитини до школи
По-перше, дуже важливою є інтелектуальна готовність, тобто, фізіологічна готовність мозку до навчання. І які б класні курси підготовки до школи не відвідувала дитина, може виявитися, що її мозок ще не готовий розвивати такі навички як лічба, письмо, читання. І це нормально, бо ця практика ще не на часі. Набагато важливішим є не сама набута до школи навичка, а підґрунтя для її розвитку. Інтелектуальна готовність не вимагає наявності енциклопедичних знань. Натомість увага, зосередженість, пам’ять дуже важливі.
Щодо фізичної готовності дитини до школи. Це наш другий пункт. Раніше дітей віком до 7 років до школи не брали, оскільки вони ще не сформовані фізично. Якщо вже і говорити про школу для шестирічних дітей, то потрібно пристосувати її саме для їхніх фізичних потреб — створити зони відпочинку, організувати якісні рухливі прогулянки, збільшити тривалість перерв, а в уроки включати можливості руху, зміни місця та виду діяльності. Адже сигналом фізичної готовності до школи є не лише випадіння молочних зубів, важливими є зміни у розвитку скелета, постави, талії і т. п. Загалом нічого не змінилося і тепер. І хоча діти й переживають певну акселерацію, але в 6 років вони часто все ще фізично не достатньо сформовані для повноцінного шкільного процесу. Поки діти фізично не готові, їхній мозок не зможе витримувати необхідне для навчання у школі фізичне і психологічне навантаження.
Наш третій пункт — це вольова готовність, без якої дитині важко починати процес навчання. Діти обирають робити те, що вони люблять, або ж щось, що дає негайний цікавий результат їхніх зусиль. Також вольові зусилля дитина докладає, наприклад, щоб сидіти за партою під час всіх уроків.
Четвертий вид готовності дитини до школи — це мотиваційна готовність. Дуже важко навчати дитину, яка не хоче вчитися. Дитина, яка готова мотиваційно до школи, хоче там бути і прагне, щоб її сприймали як дорослу, тому школа — це логічна наступна сходинка у такому сприйнятті.
І п’ятий пункт — соціальна готовність. Для першокласника важливо розрізняти, як і про що говорити з чужими людьми і друзями, з однолітками і дорослими і т. п. Соціальна готовність це також про сприйняття себе частиною групи, про вміння навчатися разом з іншими людьми (дорослим вчителем і дитячою групою — однокласниками). Для дитини важливо вміти захищати свої інтереси прийнятними способами, володіти певною кількістю лексики.
Як допомогти дитині підготуватися до школи
Потрібно оптимістично, але правдиво розповідати дитині про школу. Про те, як проходять уроки і як на них потрібно буде поводитися, про те, скільки буде дітей у класі і які дисципліни вони вивчатимуть, про те, що є шкільні їдальні і перерви і т. ін.
Не залякувати правдою (і взагалі школою, як часто роблять), розповісти деталі, деякі мінуси і переваги.
Доцільно нагадати час, коли батьки самі були учнями і поділитися спогадами (бажано, хорошими) і їхнім досвідом — адже їм було і складно, і цікаво теж!
Також розповісти, як і де батьки застосовували знання, набуті у школі. Наприклад, коли англійською мовою спілкувалися під час подорожей за кордоном чи зробили багато особистих відкриттів щодо навколишнього світу і самих себе, отримавши знання з курсів фізики, біології та хімії.
Можна запевнити, що все буде добре, бо батьки поруч і підтримають дитину завжди. А ще — обдарують своїми увагою, турботою і безумовною любов’ю. Так, стан у родині теж дуже важливий. Оскільки набагато легше адаптація першачків проходить у дітей, які отримують у сім’ї багато уваги і любові (не плутати із вседозволеністю і обожнюванням). І навпаки.
Якщо у батьків є час і бажання, ідеально самим проводити певну підготовку до школи для своєї дитини. І тут не йдеться про її навчання читанню складів чи рахунку до 100.
Батькам достатньо час від часу невеликими порціями і в ігровій формі давати дитині певні завдання відповідно до її фізичного стану та розумового розвитку, які будуть сприяти всім видам готовності до школи.
Наприклад, потрібні допомога батьків і практика, щоб:
- сформувати в дитини звичку думати, дізнаватися щось нове;
- дати їй початкові знання про навколишній світ;
- навчити регулювати свою поведінку, зокрема, у стресових ситуаціях та у стані втоми;
- сприяти розвитку вміння слухати і не перебивати вчителя чи однокласників;
- допомогти навчитися доводити справи до кінця;
- підтримувати бажання дитини бути самостійною, зокрема, сформувати навичку самообслуговування;
- навчити дошкільня адекватно реагувати на програші і помилки;
- навчити дитину просити про допомогу, зокрема у дорослих;
- розповісти їй про межі дозволеного і важливість дотримання встановлених правил;
- розвивати та заохочувати допитливість дитини;
- допомогти навчитися говорити досить грамотно і засвоїти певний запас слів, необхідний для того, щоб дитину розуміли.
- важливо проговорити, програти всі можливі ситуації, як дитина має поводитися із незнайомими людьми.
Дуже детальні і влучні поради щодо розвитку готовності дитини до школи дає психологиня Світлана Ройз. Рекомендуємо познайомитися із її статтею.
Якщо є можливість, було б добре потрапити на день відкритих дверей до обраної школи.
Ми в ЦДХ “Альтернативна школа мрійників” спеціально для майбутніх першокласників проводимо пробні навчальні дні в форматі коротких занять з математики, англійської та української. Такі дні допомагають дорослим прийняти зважене рішення, з’ясувати, чи готова дитина до школи, чи краще початок шкільного навчання відкласти на рік. Записатися на пробний день.
Сімейні звички та готовність до школи… батьків
Сімейні звички, традиції можуть також допомогти сформувати позитивне відношення дитини до навчання та сильно полегшити адаптацію до школи.
Із власного досвіду можемо рекомендувати декілька дієвих лайфхаків:
- на всі численні питання дошкільняти батькам не варто відповідати занадто швидко — краще дати час знайти відповідь чи пофантазувати в напрямку пошуку відповіді дитині самій;
- дуже важливо читати дітям. Про користь читання вголос написані численні статті, і то справді неймовірно корисно дітям. Тож 10 чи 20 хв (тут немає верхньої межі часових обмежень) — от скільки виходить знайти часу завантаженим батькам, стільки і добре, — але потрібно намагатися читати щодня;
- підтримка батьків важлива не лише в конфліктних ситуаціях, потрібно також разом і радіти та веселитися — радість, розділена з дитиною, примножується;
- варто намагатися розмовляти гарною мовою — дитина вчиться грамоті насамперед від батьків.
Є ще один момент: важливо, щоб батьки…самі були готовими до вступу до школи їхньої дитини. Саме так це звучить. І ні, це не жарт).
Батьки мають бути морально готовими до відокремлення їхньої дитини, до її нового статусу “школяра”, і бути налаштованими спокійно і впевнено, щоб саме такий настрій, який дуже тонко відчуває дошкільня, і передавався дитині.
І наостанок
Не потрібно забувати і про кризу 6-7 років, яка додатково може ускладнити адаптацію дитини в школі. Новий колектив, сталий розклад, навчальна програма, постійне навантаження, певний тиск домашніх завдань, а додайте ще щоденні ранкові підйоми, — тут і без вікової кризи стресу достатньо.
У цей період дитина може поводитися нервово і різко. Важливо, щоб колектив обраної школи вмів працювати з різною дитячою поведінкою, щоб вчителі враховували індивідуальні особливості дітей і водночас були достатньо вимогливими, щоб дитина, крім психологічного комфорту, отримувала в школі можливості для навчання. Але професіоналізм вчителів не допоможе, якщо дитина прийшла до школи зарано.
Якщо у дитини є певні логопедичні проблеми, часті хвороби останнього року чи років перед школою, розлад гіперактивності з дефіцитом уваги, не сформовані один чи більше з 5-ти показників готовності до школи, можливо, варто не поспішати до школи.
Світлана Ройз висловлювала також свою позицію щодо навчання з 5-ти років, адже озвучувалися держпосадовцями і такі варіанти. Варто розуміти, що зарубіжний досвід країн, які ведуть дітей до школи у 4 чи 5 років, успішний тому, що їхні школи дуже відрізняються від нашої системи освіти. ДУЖЕ. Тому не можна його застосовувати до нашої країни без детального попереднього вивчення та суттєвих змін як навчальних програм, так і підготовки спеціалістів, які працюють з дітьми.
Отже, вікове питання готовності до школи ніколи не буде однозначним. І якщо за 6-ти річок виступають розумовий скачок у розвитку дошкільнят, то фізичні підготовка і розвиток тіла дитина частіше свідчать на користь 7-ми річок.
Орієнтуватися потрібно на користь для своєї дитини.
Довіртеся своєму батьківському серцю, будьте уважними до дитини, до її бажань і почуттів. І вдалих вам рішень!